Давно треба звернути увагу  на те, що в Україні багато інсинуацій навколо утиснення прав національних меншин, а ось ідентифікація громадянина за національністю не визначена. Конституція України гарантує захист мов національних меншин! А хто у нас в державі визначив реально анклави національних громад чи обєднань? Де вони і скільки їх? Так, з телебачення можна почути, що є румуни, угорці, поляки, болгари та ось у паспорті – лише громадянин України!.. Більше того, постійний крик про «рускоязічних», права яких постійно хтось притискає, виявляється теж лише антиукраїнським «фронтом», бо нічим не визначено скільки і де визнано отих поборників «русского міра» та «язіка»!.. Отже, як визначати державницьку позицію до цих понять москальського походження? На мій погляд, необхідно неодмінно визначити в першу чергу те,якої національності уособлює чи вважає себе сам громадянин України. Тоді легше визначати чиї етнічні особливості йому близькі та інтереси якої нації імовірно він в першу чергу буде відстоювати ! Тоді легше буде бачити кого ж реально має держава визначати як лідерів української національної ідеї, основою якої насправді і є прагнення етнічних українців у творенні української державності! Всі інші національні меншини повинні допомагати нам українцям, або принаймі не заважати відроджувати національні традиції, стверджувати ідентичність, мову і все інше, що визначає головні контури держави, яка називається Україною! Інші ж, тобто меншини (росіяни, угорці, болгари, поляки, румуни…) мають свої державні національні утворення з захищеними національними цінностями (мовою, культурою…), отож загроз світового масштабу для цього етносу немає! У всіх інших країнах де живуть українці (особливо у прикордонних) немає такого «ревносного» захисту прав українських меншин, що там проживають, більше того – мова про подібне,навіть не ведеться! А ми, українці не створивши держави на етнічних національних основах уже завідомо здаємо її національним меншинам кількість і якість яких навіть не знаємо!..  Тож,повернемо спочатку національність хоча б у паспорт!.....

 

 

-          Конституція України визначає єдине громадянство! У нас же, серед українського соціуму мусується надумана проблема – дозволяти, чи не дозволяти українцям мати декілька громадянств?!. Марево якесь! Якщо на Сході «хохлюї» отримають пару мільйонів громадянств Росії, то москалі будуть захищати уже не просто «рускоязічних», а реальних громадян Росії! Взагалі, хохлюї навибирали собі уже карт поляка, набрали громадянств румунських, угорських і пищать, що це законно… Доки не пізно, необхідно однозначно, на державному рівні дати місяць часу для можливості визначити – якої держави громадянином людина себе вважає! А далі – хочеш, то живи і працюй як іноземець, не маючи права на державну службу, військову, на політичну карєру і діяльність, на пенсію, пільги і інше! Інакше виходить не справедливо – ідуть на вибори, обирають Януковича, Порошенка, а потім їдуть у Румунію чи Польщу і живуть там як громадяни тих держав! Просто абсурд. Ну який же з людини патріот  (у звичайному державницькому розумінні) міністр він чи бізнесмен, якщо в любий час може сказати – а я громадянин іншої країни, до побачення!..

 

 

-          Олігарх і президент України є гарантом Конституції України, згідно Конституції України!.. Отож, захист національних цінностей, української мови, як єдиної державної!!!   є також пріоритетом у президентській діяльності! В усякому разі - так має бути… Та ось,тільки не в українського! Три роки війни з Росією, а закон Ківалова-Колісніченка впевнено крокує по Україні, поширює «русскій мір» і уже не тільки серед цивільного населення, а й серед усіх силових структур. «Русскоязичні» генерали, міністри, депутати просто знущаються над Конституцією України. Вони цинічно і нахабно знаючи, що українська - єдина державна, наполегливо говорять російською, зростають по службі, прикриваються незаконним Законом КК, а «шоколадний король!» мовчить... Прикро і соромно за президента, за Кириленків і Ніщуків, за усіх, хто для чогось придумав ЗНО із знання української мови!.. Кому і для чого існують вимоги для знання, чи для обов’язкового застосування і популяризації української мови?!. Навіть без особливих досліджень, любий громадянин може без вагань сказати – українська мова у «Післямайданіські» три роки більше втратила ніж за часів Януковича, а Закон КК «начхав» не тільки на квоти телерадіо, а взагалі хохлюйськими носами на всю українську Україну! Може президенту  головне «чоколяд!»?..

 

-          Багато розмов в українському суспільстві приділяється тому - як же боротися з корупціонерами та з тими, що «беруть» і «дають»?..  Реально ж без надмірних зусиль і розбудов буцегарень та тюремних казематів можна доволі швидко і успішно побороти ці негативні явища. Наприклад:

1. За зловживання і корупційні дії  заборонити Законом будь-які можливості  працювати в державній, на військовій службі, займатись бізнесом і громадсько-політичною діяльністю ;

2. Повна конфіскація майна корупціонера і визначення отримувати мінімальну пенсію по досягненню пенсійного віку;

3. Тотальна пропаганда боротьби проти корупції і зловживань у суспільстві, починаючи з шкільних класів  і аж до «будинків пристарілих»!.. Телебачення, радіо, громадські товариства, політичні партії мають спрямувати свої сили на зрощування нових майбутніх поколінь з завчасною «алергією» та протипоказами до корупції і порушенням законодавства! Ось і все, цього буде достатньо…

 

                                                              Микола Зеленський

                                                           Спілка офіцерів України

1.05.2017 рік