На світанку, коли всі мої сплять, а я – ні, маю трішки часу щоб почитати чи, навіть, написати. На моєму ноуті «відлежуються», чекаючи завершення, багато текстів. Але, очевидно, що зранку Дня Гідності та Свободи – якраз час написати саме цей короткий текст.
Отже…

До дати 21 листопада - можна мати претензії. Але сам символізм Дня - «глибокий» і правильний. Як на мене, хтось дуже вдало придумав назву дню, який у календарі умовно співпадає із днями початку двох дуже близьких у часі, але дуже різних Українських Революцій.

Здається, ще не перемігши, ми назвали свою Зиму Боротьби за Свободу 2013-2014 років – Революцією Гідності. Свобода і Гідність – це виражена у двох словах суть ідеї для спільноти, яка спромоглась на Повстання заради цінностей Європи, цінностей Західного Світу. І це – основне…

Від Помаранчевої Революції до Революції Гідності ми пройшли дуже непростий шлях і, здається, зрозуміли: наші вожді – дріб’язкові і нікчемні «середнячки», довіра до яких у добу Facebookу виглядає наївним пережитком минулих епох. Тепер мають значення лише Свобода, Гідність та здатність на Чин «простої» людини…

І, як на мене, зовсім не важливо, що, піднімаючи прапор Європи, ми виявились немов її байстрюками. Цей прапор у наших руках, насправді, є відображенням основоположних ідей, які «створили» сучасну Європу і весь сучасний Західний світ. Хай той світ і сам «на роздоріжжі», хай по його слабких місцях боляче б’ють вороги (до речі, частина цих ворогів, як нарешті виявилося, - і наші вороги), я вірю: він, Західний світ, який і далі залишається основою основ сучасної Земної Цивілізації, успішно впорається з викликами сучасності, як, зрештою, робив це багато разів.

А байстрюки, як відомо з «Гри престолів» та інших казок, часто стають королями…