Кілька слів про перші результати Конкурсу мікропроектів місцевого розвитку, який проводить Львівська обласна рада.

Цьогоріч на участь у ньому зареєстрували 1300 активних громад та ініціативних груп. Оцінювання проектів проводили незалежні експерти. Вже на сьогодні маємо складений рейтинг учасників та переліки потенційних переможців.

Нагадаю ще раз про умови:

Цьогорічний конкурс мікропроектів мав низку особливостей та нововведень. Гранична вартість одного проекту була збільшена до 400 тис. грн. З них 50% - субвенція з обласного бюджету. До 45% – це кошти місцевого бюджету (сільського, міського, районного). А 5% - мінімальний обов’язковий небюджетний внесок конкурсанта.

Учасниками конкурсу могли бути: органи самоорганізації населення, громадські організації, благодійні фонди, ініціативні групи громадян, органи місцевого самоврядування (крім районних рад).

!) Також було розширено перелік пріоритетів – освітня галузь, ДНЗ, вуличне освітлення, Народні доми, заклади охорони здоров’я (вперше, акцент на обладнанні) та інші пріоритети (проекти, які не дублювалися з діючими обласними програмами).

  • Ще одна особливість – виключно онлайн-подача заявок.

Проекти оцінювали незалежні експерти.

Вже на сьогодні маємо складений перелік потенційних переможців. Чому, власне, потенційних ? Позаяк, тепер місцеві ради до 30 березня (включно)мають підтвердити рішеннями сесії свій бюджетний внесок. Його копію потрібно надіслати на адресу: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її." target="_blank" style="box-sizing: border-box; color: #f26160; outline: 0px; transition: 0.3s;">Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.. Опісля, Конкурсна рада затвердить остаточні переліки переможців. Відтак, очікуємо стартувати з роботами на об’єктах, уже зі середини квітня. По коштах: спочатку мають бути використані внески громади, тоді спонсорів і меценатів, далі місцевого бюджету, по тому бюджету Львівської області.

  • Кілька слів і статистики про найбільш активні громади-конкурсанти.

Найзручніше за одиницю виміру брати рівень району і міста обласного значення. Таких у Львівській області 20+9 відповідно.

Цьогоріч потенційних переможців #Конкурсу_мікропроектів_2017 маємо 543 проекти.

Рейтинг потенційних переможців Конкурсу мікропроектів 2017 в розрізі районів

Зазначу, що 38 проектів-переможці подані ОТГ. При цьому, картина найбільш активних громад порівняно з минулим роком змінилася, а це означає, що у нас іде нормальний змагальний процес.

Результати Конкурсу мікропроектів 2016 р.

Результати Конкурсу мікропроектів 2017 р.

Порівняння даних Конкурсу мікропроектів 2016-2017 рр.

Також подаємо таблицю в розрізі переможців по пріоритетах:

Таблиця переможців Конкурсу мікропроектів 2017 за пріоритетами

  • Ну і, врешті-решт, рекомендую проглянути все це в режимі інтерактивної презентації

 

Після остаточного затвердження результатів, коли співфінансування з місцевих бюджетів буде підтверджено, ми ще раз зробимо кінцеві розрахунки і графіку. А поки що, посилено раджу потенційним переможцям стукатися до сільської, селищної, міської і районної ради за співфінансуванням.

  • Зацікавилися конкурсом? Потреба в ремонті дитячого садочку, Народного дому вже давно є нагальною? Тоді Вам сюди, завантажте умови конкурсу, дивіться презентацію, збирайтеся громадою і вперед. Новий конкурс вже незабаром, а ще слід скласти кошторис, переговорити з потенційними меценатами, зібрати внесок громади. Немає таких питань, які ми усі разом не змогли б подужати.
  • Не вірите, що це можливо? Проїдьтеся у найближчий населений пункт на цій мапі, тут всі реалізовані проекти 2016 року.

Громадою нам усе під силу!

Ці слова, актуальні не тільки сьогодні на Прощену неділю. Вони мають значно глибший зміст у питаннях українсько-польських стосунків…

У неділю, 26 лютого, разом із представниками української влади, громадою Львівщини та гостями із Республіки Польща взяв участь у скорботних заходах у Гуті Пєняцькій, що на Бродівщині. Вашій увазі, шановні читачі, кілька тез мого виступу там.

Спільно ми вшанували тих, хто став жертвами Другої світової війни, яка не полишила у спокої жодну сім'ю на європейському континенті. Два тоталітарні режими не цуралися нічого і втрати серед мирних громадян на шляху двох великих армій часто не вирізнялися від військових. Біль тих часів ятрить серця полеглих сімей з різних сторін і досі, а взаємні звинувачення, підсилені пропагандистськими кліше, - дуже часто не дають можливості реалізувати єдину правильну формулу «пробачаємо і просимо вибачення».

26 лютого 2017 р. Вшанування пам'яті загиблих під час Другої світової війни поляків

Християнський принцип належного вшанування мертвих не завжди можливо реалізувати без обмовок на тему того, хто в цьому винен і розмов щодо пошуку покарання умовних винуватців. Але сьогодні інший день. День, коли ми просто схиляємо голови і кладемо квіти задля пошанування пам'яті вбитих мешканців села Гута Пеняцька і всіх невинно убієнних у Другій світовій війні на цих землях – українців і поляків.

Кілька місяців тому, в час святкування українського Різдва, очевидно, за вказівкою Кремля, володарі якого сплять і бачать як посварити на темі історичної пам'яті два великі європейські народи, було підірвано пам'ятний хрест, який тут стояв. До цього випадку чимало схожих між собою акцій зі знищення українських надгробків відбулося на території Республіки Польща.

Січень 2017. Гута Пеняцька. Знищений вандалами пам’ятник загиблих поляків.

Місцева влада Львівщини зайняла чітку позицію щодо цього: у ХХІ столітті ми не воюємо з пам'ятниками, а винні мають бути покарані. Українська місцева громада своїм коштом відновила знищений хрест. З одного боку, це свідчення того, що ми не лише словами віддаємо шану убієнним у той страхітливий час. А з іншого, боку ми розраховуємо на те, що польська місцева влада і польська громада зробить такий же крок і відновить знищені надгробки на місцях загибелі українців у Другій світовій війні на території Республіки Польща.

Розраховуємо на Вашу мудрість, шановні поляки!

Лютий 2017. Гута Пеняцька. Українська громада відновила знищений меморіал.

Ukraińcy ze społeczności lokalnej swoim kosztem odbudowali zdewastowany krzyż, co świadczy o tym, że jesteśmy gotowi poprzez konkretne działania oddawać hołd ofiarom tych przerażających wydarzeń. Z innej strony, liczymy na wzajemność z polskiej strony, która doprowadzi do odbudowy zdewastowanych miejsc pamięci Ukraińców na terenach Polski.

Wierzymy w mądrość naszych polskich sąsiadów!

Вічна пам'ять убієнним мешканцям села Гута Пеняцька!

Пробачаємо і просимо вибачення! Слава Україні!

9 лютого Верховна Рада України у другому читанні підтримала законопроект 4772. На більшість положень «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо добровільного приєднання територіальних громад» ті, хто вірили у децентралізацію чекали давно. Дехто з учасників політичного процесу у фінальному голосуванні показав своє справжнє ставлення до самоврядування.

O co chodzi? Або спочатку

Про необхідність схвалення законопроекту «про олійні плями» у весь голос виступали по десятому колу вже і експерти, і громадськість і, власне, представники органів місцевого самоврядування. Властиво, добровільне об'єднання навколо міст без виборів міських голів (з виборами лише частини депутатського корпусу від територій, які приєднуються), безумовно, буде великим кроком вперед. Такий механізм реально розблокує процеси створення об'єднаних громад навколо міст. До того ж, що без схвалення «олійної плями» більше двох третин об'єднаних громад, у яких вибори відбулися у 2016 році, не будуть визнані спроможними, тобто залишаться «об'єднаними селами». Саме ці аргументи мали би мобілізовувати депутатів усіх фракцій на позитивний результат голосування за законопроект 4772.

АЄОА або «особливості по-львівськи»

На етапі підготовки до другого читання у вкрай потрібному законопроекті з'явилася низка метаморфоз. Головна із них зачаїлася у вигляді поправки №52 (авторства народних депутатів Любомира Зубача і Миколи Федорука), яку врахував комітет при підготовці законопроекту до другого читання. Її зміст такий: доповнити перехідні положення Закону України «Про добровільне об'єднання громад» положенням , яке б зупиняло процеси добровільного об'єднання громад навколо міст чисельністю понад 200 тис. мешканців до врегулювання питання зі створенням міських агломерацій. І остання цитата: "До законодавчого врегулювання питання міських агломерацій положення цього Закону не поширюються на територіальні громади, адміністративний центр якої розташований на відстані 12 кілометрів від межі міста республіканського Автономної Республіки Крим, обласного значення з чисельністю населення понад 200 тисяч мешканців, а якщо межі міста не встановлені – на відстані 20 кілометрів від центру міста, крім випадків, коли до складу об’єднаної територіальної громади входить територіальна громада такого міста».

Звідкіля взялася ця суто «самопомочівська» за походженням поправка? Для цього слід заглибитися у львівські реалії літа-осені 2016 року. Вона була згенерована після того, як міська рада Львова повністю змарнувала час на консультації при напрацюванні змін до перспективних планів територій Львівської області прилеглих до Львова. Місто має межі з громадами Пустомитівського, Жовківського та Яворівського районів. "Нарізка" територій на плани перспективних громада проходила в режимі широких громадських обговорень, з прийняттям рішень сесіями районних рад. Пізніше рішення по них ухвалила Львівська обласна рада. Кому цікаво, як виглядають затверджені плани перспективних громад - Вам на малюнки нижче.

Перспективний план ОТГ Пустомитівського району. Клікніть, щоб збільшити

Перспективний план ОТГ Жовківського району. Клікніть, щоб збільшити

Перспективний план ОТГ Яворівського району. Клікніть, щоб збільшити

Але, навіть, це рішення можна корегувати, якби перемовини влади міста Львова почали б нарешті відбуватися в режимі нормального діалогу з відповідними прилеглими радами. Проте цим ніхто не займався ефективно і до проблеми зі сміттям, а зараз і поготів.

В результаті, замість того, щоб витрачати час на переговори з самоврядними органами навколишніх громад і виходити на моделі взаємодії в рамках чинного законодавства було вирішено пробувати вирішити питання «згори». При цьому, звісно, сьогодні ніхто не знає (а тепер вже й не знатиме) , яким мало би бути «законодавче врегулювання агломерацій» і найголовніше, - коли це мало б статися. Проте в разі імплементації цієї поправки ситуація з об'єднанням громад навколо міст, була б надійно «заморожена" до кращих часів. А зрештою, дійсно, - навіщо домовлятися, витрачати час і зусилля, якщо можна стриножити на рівні закону і показати - "куди подінетеся"

Експертне середовище, з яким довелося спілкуватися на цю тему цей підхід критикувало, проте не дуже голосно. Основна причина: всі знали позицію "Самопомочі" - відхилите нашу поправку, ми не голосуватимемо за закон в цілому. Розблокувати процес об'єднання у майже 200 майбутніх громадах ціною створення якогось штучного самоврядування іншого сорту біля обласних центрів - ось така була "ціна питання". Дехто з експертів відкрито визнавав, що ця поправка таки менше зло і сам закон вартує. Інші - поправку слід вилучати, а партія, яка виросла з місцевого самоврядування таки мусить підтримати настільки потрібний законопроект. Не зважайте, мовляв, на шантаж, куди ж і їм подітися.

Ось так склалися пазли на старті розгляду 4772 у другому читанні 9 лютого. Під час розгляду 52 поправку очікувано поставили на підтвердження і вона була провалена. Дякуючи зусиллям ведучого засіданння з другого разу було підтримано законопроект в цілому. Самоврядування в Україні залишилося повсюдним, як це записано в Конституції і Хартії. А от дехто "взяв і зробив" ось так:

Результати голосування фракції «Самопоміч» за законопроект 4772

Що маємо в результаті? Децентралізація таки рухатиметься далі, міста обласного значення, зі Львовом до речі включно, матимуть нові можливості об'єднання з прилеглими громадами в тому числі без проведення виборів. Тобто ще одну істотну перепону для розвитку успішних ОТГ в тому числі, навколо міст подолано A who is who для розвитку самоврядування тепер вкотре підтверджено.

P.S. Особлива подяка всім, хто вірив і боровся до кінця за ухвалення цього важливого законопроекту!