Де лише наших українців немає? Італія, Польща, Іспанія, Австралія… так і третя за величиною діаспора сформувалася далеко за океаном – у країні під назвою Канада.

Туди разом і з сотнями, а може і тисячами, наших співвітчизників подалися предки Лесі Шимко, канадійки з українським корінням. Це не просто пересічна людина, як на мене, це один із ангелів для наших військових. Адже саме вона, немов невтомна трудівниця добра, служить на спільне благо:  журналістика, політика, захист прав людини, волонтерство – ось перелік основних занять пані Лесі.

«Я висловлюю вам щиру подяку за ваше віддане служіння громадянам, суспільству та Канаді. Ваш значний вклад у розвиток нашої нації заслуговує на найвищу похвалу, подяку й захоплення», - так заявила сенатор Аша Сет по відношенню до Лесі Шимко під час нагородження визначних канадців срібними медалями з нагоди Діамантового ювілею королеви Єлизавети ІІ.

Пані Шимко є засновником  і головою Канадсько-українського парламентського центру в Києві, який було створено Канадським товариством прихильників України 2000 року в співпраці з урядом України. Ця важлива інституція й сьогодні успішно діє та розвивається.

Завдяки активній канадсько-українській співпраці за керівництва п. Лесі Шимко, цю жінку було вдостоєно однієї з найвищих президентських нагорд України – державного ордена «За заслуги» - за діяльність на захист демократії та велику й успішну працю в справі поширення правди про Голодомор у світі.

У 2013-2014 роках,  небайдужа до всього українського,  пані Леся  разом із земляками дотаціями підтримала українсько-канадський проект  історико-археологічні досліди Батурина та публікацію його результатів.

Не стояла осторонь  від України пані Леся і під час Революції Гідності  в  Україні. В себе, на батьківщині,  організовувала мітинги проти уряду Януковича, закликала  громадськість на підтримку євроатлантичної інтеграції України та захист її незалежності, демократії та територіальної цілісності.

На даний момент,  пані Леся  продовжує працю як заступник голови Крайової управи Ліги українок Канади.  Саме завдяки цій організації, яка створила благодійний проект «Ангели – охоронителі України»,  стало можливим відкриття першого в Україні Центру психо-фізичної реабілітації для постраждалих в АТО.  В основу проекту  впроваджено досвід провідних  північно- американських та європейських реабілітаційних центрів для ветеранів збройних конфліктів.

На одному із благодійних заходів у рамках проекту «Ангели-хоронителі України» пані Леся сказала: « Сьогодні ми побачили справжнє обличчя української громади і вкотре глибоко переконалися – всі ми , що тут зібралися: представники різних конфесій, різних «хвиль» еміграції, прихильники різних напрямків історичної визвольної  боротьби, - повністю сфокусовані на допомозі України. Якщо ми об¢єднаємо  наші зусилля, то допомога ця буде набагато ефективнішою. Ні в якому разі не можна допустити, щоб конкурували наші благочинні проекти. Працюючи разом, злагоджено  і жертовно, зможемо реалізувати  ВСІ проекти, започатковані нашою спільнотою. Українці в Канаді мають дуже гідних лідерів, тому канадський уряд їх чує і допомагає».

Мені, студенці Українського католицького університету,  дуже імпонує життєвий принцип пані Лесі: «Завжди пам’ятати про молоде покоління та залучати його до громадської діяльності».

Я маю реальну можливість займатися громадською діяльністю,  реалізувати себе як науковця чи волонтера,  беручи участь у різноманітних  наукових конференціях,  семінарах та  тренінгах організованих  університетом, в ряді яких мені довелося брати участь.  

Ми маємо пишатися  нашими українцям, які живуть далеко, за межами України, але ні на хвилинку не забувають свого походження , свого коріння, які допомагають, творять добро з любов¢ю в серці  та несуть благу вість миру!

            Посилання: https://www.youtube.com/watch?v=IBA6O5BR0Bk&t=2s

 

Чуль Тетяна,

Студентка 2 курсу

Українського католицького університету.