Володимир Булишин* 

 

Повертаючись до незавершених проектів 

 

Приблизно наприкінці літа - на початку осені 2013 року виникла  ідея проведення у місті Броди міні-конференції під назвою «Ярополчі читання». Провести її планувалось 5 грудня того ж року. У цей день, 22 листопада за старим стилем, Православна церква Київської традиції відзначає День пам’яті благовірного Ярополка, у святому хрещені Петра, князя Володимир-Волинського [1]. Історичний князь Ярополк Ізяславич (бл. 1050 – 1086 рр.), як видається, був доволі активним діячем і непересічною особистістю своєї епохи, зокрема – отримав від Папи Римського право використовувати титул «король» [2]. І саме з його діяльністю у наш час прийнято пов’язувати першу згадку (віднесену до 1084 р.) про місто Броди [3], де автор цих рядків багато років живе і працює. 

 

Давньоруські Броди. Фрагмент картини Євгена Клочкова, 1980-ті рр. 

 

Принагідно, щоправда, потрібно визнати, що ідея ця визрівала доволі довго. Десь ще наприкінці 2007 чи на початку 2008 року науковий співробітник Бродівського історико-краєзнавчого музею Андрій Корчак дав авторові цих рядків ксерокопії матеріалів перших двох конференцій «Ольжині читання» [4]. Цікаві матеріали читань стимулювали творчий пошук, який вилився у проведення у 2009 році в Підкамені двох (у січні та грудні) «круглих столів» «На межі територій та епох. Читання пам’яті ієромонаха Методія (Миколи Костюка)» [5]. Ця неординарна особистість [6] у 1997-2008 роках відіграла ключову роль у новому відродженні і промоції Підкаменя. Тож ідея заходів полягала в тому, щоб через призму життєдіяльності цікавої особистості поєднати пошуки у тих сферах, до яких він мав причетність: історії межі Галичини і Волині, духовних пошуків території, пошуків щодо концепцій розвитку та промоції території (див.: Додаток 1). Через ряд суб’єктивних і об’єктивних обставин матеріали цих «круглих столів» не були опубліковані окремими виданнями. Але, на щастя, в основному завдяки наполегливості того ж Андрія Корчака, більшість їх все ж була опублікована у різних виданнях (див.: Додаток 2). Назва «круглих столів» - «На межі територій та епох» на початку 2013 р. стала назвою нового Інтернет-ресурсу (http://www.namezhi.com.ua), який незабаром зайняв місце одного з основних медіа-проектів Бродівщини.

Саме в контексті створення цього Інтернет-ресурсу відбулось особисте знайомство автора цих рядків з Львівським істориком Ігорем Мицьком, автором гіпотези про народження святої рівноапостольної княгині Ольги у Пліснеську (його залишки – величезне городище поряд із сучасним селом Підгірці Бродівського району). Виходячи із цієї гіпотези, починаючи з 2005 року І. Мицько щорічно проводить міні-коференції (в його термінології – семінарії) «Ольжині читання», мету та завдання яких у своєму «Вступному слові» на перших читаннях висловив тодішній директор Львівської галереї мистецтв Борис Возницький (*1926 – †2012):

«…Метою нашого наукового зібрання є активізація міждисциплінарних досліджень Пліснеська – одного з найбільших градів Слов’янщини Х – ХІІІ ст. […]

Назву конференції ми пов’язали з іменем рівноапостольної княгині Ольги, бо за найновішою гіпотезою свята походила з Пліснеська. Тому на майбутніх читаннях приділятимемо увагу її життєпису; релігії та культурі початкового періоду Київської держави; взаємозвязкам найдавнішого фольклору слов’ян, народів Скандинавії та Німеччини.

Ми зацікавлені також у вивченні околиць Пліснеська, насамперед Підгорець, Олеська, Золочева, з їх пізньосередньовічними замками […].»  [7]. 

 

Станом на грудень 2015 р. вже відбулось десять таких семінаріїв [8]. Матеріали перших п’яти «Ольжиних читань» опубліковано в друкованому вигляді (див.: Додаток 3). Найпростіший спосіб ознайомлення з ними – у розділі «Бібліотека» Інтернет-ресурсу «Пліснеськ – батьківщина княгині Ольги» (http://olga-namezhi.com.ua). Матеріали наступних п’яти семінаріїв уже не були опубліковані окремими виданнями. Перелік матеріалів, які оприлюднювались на шостих-десятих читаннях див. у Додатку 4.

Після участі автора цих рядків у «Ольжиних читаннях» 2013 р. й виникла ідея «Ярополчих читань». Початково на семінарії «Ярополчі читання» до обговорення пропонувалися такі тематичні блоки: а) Ярополк Ізяславич (Волинський), Володимир Всеволодович (Мономах) та їхня епоха (друга пол. ХІ – перша чверть ХІІ ст.) в історії Галичини і Волині; б) маловідомі та загадкові події і факти в історії особистостей, населених пунктів (зокрема, міста Броди), інших суспільних явищ межі Галичини і Волині (до поч. ХХ ст.); в) роль об’єктів, осіб та суспільних феноменів межі Галичини і Волині у процесах духовної трансформації суспільства; г) інтеграція знань про маловідомі та загадкові події і факти в історії межі Галичини і Волині до процесу актуалізації історико-культурної спадщини території. Однак, після консультацій з Ігорем Мицьком тематику семінарію вирішено було звести до обговорення маловідомих сторінок історії особистостей та суспільних явищ Волині і Галичини VІІІ - ХVІІ ст. Матеріали семінарію планувалось опублікувати як перший випуск друкованого бюлетеня Творчої лабораторії «На межі» [9] під назвою «Бродівські зошити». Науковими редакторами випуску мали бути Львівські науковці Ігор Мицько та Юрій Диба.

Незабаром підтримку в організації заходу, окрім Районної комунальної телерадіокомпанії «Броди», погодились надати Бродівська міська рада, Бродівський історико-краєзнавчий музей, Бродівська центральна районна бібліотека та Храм Святих Первоверховних Апостолів Петра і Павла міста Броди (Українська Православна Церква – Київський Патріархат). 

 

 

Зовнішній вигляд запрошення на семінарій «Ярополчі читання».  Дизайн Володимира Булишина та Романа Кушніренка, 2013 р. 

 

Намір взяти участь у семінарії задекларували:

-  Леонтій Войтович (доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії середніх віків та візантиністки Львівського національного університету ім. Івана Франка, провідний науковий співробітник Інституту українознавства ім. Івана Крип’якевича НАН України, автор багатьох наукових та науково-популярних публікацій з проблем генеалогії правлячих династій, княжої доби, слов’янського етногенезу тощо [10]); тема доповіді:«Князь Ярополк-Гавриїл-Петро Ізяславич: загадковий король Русі»;

Назар Козак (кандидат мистецтвознавства, старший науковий співробітник Інституту народознавства НАН України, автор праць з історії мистецтва домодерної Русі-України [11]); тема доповіді: «Мініатюри із портретами Ярополка Ізяславича в Псалтирі Еґберта: сучасна історіографія (2000-х рр.)»;

Диба Юрій (станом на грудень 2013 р. - кандидат архітектури, з 2014 р. – доктор архітектури, доцент кафедри реставрації архітектурної і мистецької спадщини Інституту архітектури Національного університету «Львівська політехніка»; автор гіпотези про народження святого рівноапостольного князя Володимира Святославича на Волині [12]); тема доповіді: «Історичні події та персонажі Х – першої половини ХІ ст. у світлі Волинської та Прикарпатської топонімії» [13]; 

Андрій Корчак (старший науковий співробітник Бродівського історико-краєзнавчого музею, вчитель історії та філософії Бродівської гімназії ім. Івана Труша, автор багатьох статей з проблем історії та краєзнавства Бродівщини [14]); тема доповіді: «Деякі спостереження щодо дублювання назв окремих населених пунктів колишньої Пліснеської землі на території  Бранічевського округу в центральній Сербії та інших регіонах цієї країни».   

Ігор Мицько (кандидат історичних наук, автор праць з історії та культури України ХVІ - ХVІІ ст., історії поширення християнських культів на українських землях, історії княжої доби; автор гіпотези про народження св. княгині Ольги у давньому городі Пліснеську [15]); тема доповіді: «Дмитро Дядько: генеалогічний етюд»;

-  Дмитро Чобіт (член Національних спілок письменників, журналістів та краєзнавців України, автор понад кількох десятків книг і брошур та багатьох статей, у тому числі – з питань краєзнавства, топоніміки, давньої історії України); тема доповіді:«Про границю ХVІ ст. між Бродами і Радзивиловим (Угода 1593 р. та коментарі до неї)».


 

Захід мав відбутися 5 грудня 2013 р., у День пам’яті благовірного Ярополка, князя Володимир-Волинського, у приміщенні читального залу Бродівської центральної районної бібліотеки.

Однак, її величність Історія розпорядилася інакше. У кінці листопада того року розпочались події, які потім назвали Революцією Гідності. І вже після побиття «Беркутом» студентів у ніч з 29 на 30 листопада 2013 р. було не до проведення наукових заходів. Спочатку ще була ідея провести семінарій після Різдвяних свят 2014 р. Але події Революції розвивались далі [16]. Проведення заходу знову було відкладено. А потім була війна…

«Бродівські зошити» так і не вийшли друком вчасно, а пізніше (у першу чергу - у зв’язку з розвитком Інтернету) їх видання було визнано нераціональним. На щастя більшість авторів станом на кінець 2015 року таки опублікували свої матеріали у друкованому вигляді (див. Додаток 5) [17]. 

Неопублікованим залишивсялише зазначений вище матеріал Леонтія Войтовича. То ж, з люб’язного дозволу автора, частково виправляємо попередні недопрацювання і публікуємо матеріал на нашому Інтернет-ресурсі (див. тут).  

 Один із варіантів титульної сторінки матеріалів семінарію «Ярополчі читання». Дизайн Володимира Булишина та Романа Кушніренка, 2013 р. 

 

 

 

        1. Дивитись, наприклад:1) Святий благовірний князь Ярополк Ізяславич // Київське Православ’я. Міжнародний науковий проект [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.kyiv-pravosl.info/2012/12/05/svyatyj-blahovirnyj-knyaz-yaropolk-izyaslavych (Останнє відвідування: 21.12.2015); 2) Благовірний Ярополк, князь Володимирський (в хрещенні Петро) (+1086) - 22 листопада / 5 грудня // Храм Всіх Святих Землі Волинської [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.vs-sobor.com.ua/all-saints-life/blagovirniy-yaropolk-knyaz-volodimirskiy-v-hreshchenni-petro-1086-22-listopada-5 (Останнє відвідування: 21.12.2015). 

 

  2. Войтович Л. Князь Ярополк-Гавриїл-Петро Ізяславич: загадковий король Русі // На межі територій та епох [Електронний ресурс] / Режим доступу:  http://www.namezhi.com.ua/index.php/1422-kniaz-yaropolk-havryil-petro-iziaslavych-zahadkovyi-korol-rusi-bloh-volodymyra-bulyshyna (Останнє відвідування: 21.12.2015).  

 

3. З найновішого - дивитись, наприклад:1) Чобіт Д. Як виникло місто Броди. – Броди, 2002; 2) Чобіт Д. Місто Броди та його округа княжих часів Русі-України. X-XV ст. (Воєнно-історичне дослідження). – Броди, 2008.  

 

4. 1) Конференція «Ольжині читання». Пліснеськ, 10 жовтня 2005 року. – [Львів, 2006];2) Другі «Ольжині читання». Пліснеськ – Львів. 14 – 15 червня 2007 року. – Львів, 2007.  

 

5. 1) Шуневич М. «Він залишився з нами…» Пам’яті ієромонаха Методія присвячено // Голос відродження, №10-11 (2013 -2014), п’ятниця, 6 лютого 2009 р.; 2) [Кутняк Н.] Пам’ять першого настоятеля Підкамінського монастиря ієромонаха Методія вшанують під час других духовних читань // ZIK. Західна інформаційна корпорація [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.zik.ua/ua/news/2009/11/10/204036 (Останнє відвідування: 21.12.2015).  

 

6. Єрм. Методій (Микола Костюк), 20.ХІІ.1953 – †18.ХІІ.2008. Некролог // Постуляційний Центр Монастирів Студійського Уставу [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.pc.studyty.org.ua/content/view/22/1 (Останнє відвідування: 21.12.2015).  

 

7. Возницький Б. Вступне слово // Конференція «Ольжині читання». Пліснеськ, 10 жовтня 2005 року. – [Львів, 2006] – С. 1;  

 

8. Відеоматеріал «На Плісниську відбулись Девяті Ольжині читання (ТРК «Броди») можна переглянути в Інтернеті за адресами: 1) http://www.namezhi.com.ua/index.php/272-na-plisnysku-vidbulys-deviati-olzhyni-chytannia-trk-brody (Останнє відвідування: 21.12.2015); 2) https://www.youtube.com/watch?v=zxYzrneF8yM (Останнє відвідування: 21.12.2015).

 

Відеоматеріал У Бродах відбулись Десяті «Ольжині читання» (ТРК "Броди"): 1) http://www.namezhi.com.ua/index.php/1068-u-brodakh-vidbulys-desiati-olzhyni-chytannia-trk-brody (Останнє відвідування: 21.12.2015); 2) https://www.youtube.com/watch?v=ARmG-z89vA8 (Останнє відвідування: 21.12.2015). 

 

9. Ця назва відображає організаційний вимір діяльності Інтернет-ресурсу «На межі територій та епох» (http://www.namezhi.com.ua).  

 

10. Найновішу бібліографію праць Леонтія Войтовича можна подивитись тут: Войтович Леонтій Вікторович // Історичний факультет  [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://clio.lnu.edu.ua/employee/vojtovych-leontij-viktorovych  (Останнє відвідування: 21.12.2015).  

 

11. Неповне зібрання праць Назара Козака можна переглянути на його сторінці у соціальній мережі «Academia.edu»: Nazar Kozak [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://nas.academia.edu/NazarKozak (Останнє відвідування: 21.12.2015).  

 

12. Неповну бібліографію праць Юрія Диби можна переглянути тут: 1) Диба Юрій Романович // Інститут архітектури факультет [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://old.lp.edu.ua/index.php?id=6423&L=2%2Fadmin%2Ffile_manager.php%2Flogin.php (Останнє відвідування: 21.12.2015); 2) Диба Юрій Романович // Офіційний веб-сайт Національного університету «Львівська політехніка» [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://wiki.lp.edu.ua/wiki/Публікації_Диба_І.Р. (Останнє відвідування: 21.12.2015). 

 

13. Задум написання статті із зазначеною назвою так і не був реалізований через зайнятість Ю.Диби, пов’язану із підготовкою до захисту докторської дисертації (див.: Диба Ю. Закономірності формування архітектури Русі (за джерельною базою X - XIV ст.): Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора архітектури: 18.00.01 – Теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури. - Львів, 2014) та монографії про місце та обставини народження князя Володимира Святославича (див.: Диба Ю. Батьківщина   Святого  Володимира. Волинська земля у подіях  Х століття. –  Львів, 2014.). 

 

14. Неповну бібліографію праць Андрія Корчака можна переглянути тут: Вчитель // Бродівська гімназія імені Івана Труша [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://gymnasium.brody.com.ua/index.php/2012-02-06-19-53-17/2012-02-11-08-33-49 (Останнє відвідування: 21.12.2015).

 

15. Найновішу бібліографію праць Ігоря Мицька дивіться тут: Науковий доробок Ігоря Мицька // Пліснеськ – батьківщина княгині Ольги » [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://olga.namezhi.com.ua/index.php/personalii/ihor-mytsko (Останнє відвідування: 21.12.2015).

 

16. Один із потенційних учасників «Ярополчих читань» Назар Козак, пізніше навіть оформив свої враження часів Революції у книгу (див.: Козак Н. Нафіга іти на пари, якщо треба на революцію // Nazar Kozak [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.academia.edu/6581168/Нафіга_іти_на_пари_якщо_треба_на_революцію (Останнє відвідування: 21.12.2015).

 

17. А.Корчак опублікував свій матеріал у друкованому вигляді ще до оголошеної дати проведення «Ярополчих читань» (див Додаток 5).  

 

 

 

 

Додаток 1:

  Програми «круглих столів»

«На межі територій та епох. Читання пам’яті ієромонаха Методія (Миколи Костюка)» 

 

Програма першого «круглого столу»

 (смт. Підкамінь, 24 січня 2009 р.):

1) Юліан,  схмн. (Монастирський І.) Життєвий шлях та діяльність єромонаха Методія (Миколи Костюка);

2) Криськів О. Єромонах Методій (Микола Костюк) як вірний та священик підпільної УГКЦ;

3) Булишин В., Криськів І. О. Методій, виклики часу, місія-мета Підкаменя та деякі наші завдання на найближчі десятиріччя;

4) Корчак А. Латинські написи на архітектурних пам’ятках Підкаменя;

5) Онищук Я. Підкамінські печери: спроба історичної інтерпретації;

6) Булишин В. Про деякі науково-теоретичні та практичні аспекти вивчення та раціонального використання Підкамінського ландшафтно-культурного простору. 

 

 Ієромонах Методій. Фото з сайту http://pc.studyty.org.ua 

 

Програма другого «круглого столу»

 (смт. Підкамінь, 17 грудня 2009 р.):

1) Юліан,  схмн. (Монастирський І.), Криськів О. Неділя Царя Христа;

2) Дерев’янчук Ю. «Нехай я буду останнім греко-католиком…»;

3) Корчак А. Підкамінь та його округа в адміністративно-територіальних поділах Великого Князівства Литовського, Польської Корони, Речі Посполитої XVXVIII ст.;

4) Корчак А., Сковронська А. Переклад українською мовою грамоти фундації Домініканського монастиря в Підкамені 1464 року;

5) Ульянов В. Образ Домініканського монастиря в Підкамені у творах графіки, живопису та фотографії;

6) Онищук Я. До питання хронології християнських поховань в урочищі Камінь у Підкамені;

7) Зьомбра В. Роман Паланичка – «Кочовик» - провідник Підкамінського районного проводу ОУН;

8) Зварич Т. Фігури та пам’ятні хрести села Тетильківці;

9) Мартинюк І. О, якби камінь міг говорити… (фігури Підкаменя). 

 

 

 

Додаток 2:

 Друковані версії матеріалів,

 які оприлюднювались під час  «круглих столів»

«На межі територій та епох. Читання пам’яті

ієромонаха Методія (Миколи Костюка)»

(смт. Підкамінь, 24 січня та 17 грудня 2009 р.): 

 

1) Акт фундації домініканського монастиря у Підкамені, виданий Пьотром Цебровскім 15 серпня 1464 р. (переклад з латинської) // Брідські краєзнавці про Підкамінь (Найновіші студії над історією містечка та його пам’ятками) – Броди, 2013. – С. 64 – 67.;

2) Зварич Т., Корчак А. Тетильківці // Зварич Т., Корчак А. Пам’ятні хрести, фігури та каплички Наквашанської сільради. – Броди, 2010. – С. 97 – 113;

3) Зьомбра В.  Роман Паланичка – «Кочовик» - провідник Підкамінського районного проводу ОУН // Брідщина – край на межі Галичини й Волині. Випуск 4. (Матеріали п’ятої краєзнавчої конференції, присвяченої Дню пам’яток  історії та культури). – Броди, 2011. – С. 109 - 113;

4) Корчак А. Підкамінь та його округа в адміністративно-територіальних поділах Великого Князівства Литовського, Польської Корони, Речі Посполитої XIVXVIII ст. А також гіпотези про Підкамінську волость та границю між Галицькими та Волинськими князівствами к. XIXII ст. на теренах сучасної Брідщини // Брідщина – край на межі Галичини й Волині. Випуск 4. (Матеріали п’ятої краєзнавчої конференції, присвяченої Дню пам’яток  історії та культури). – Броди, 2011. – С. 27 – 34; новіша версія цієї роботи: Корчак А. Підкамінь та його округа в адміністративно-територіальних поділах Великого Князівства Литовського, Польської  Корони, Речі Посполитої XIV- XVIII ст. А також гіпотези про Підкамінську волость та границю між Звенигородським і Луцьким князівствами к. XIXIIІ ст. на теренах сучасної Брідщини // Брідські краєзнавці про Підкамінь (Найновіші студії над історією містечка та його пам’ятками) – Броди, 2013. – С. 43 – 63.;

5) Корчак А., Сковронська А. Латинські написи на архітектурних пам’ятках Підкаменя // Наукові записки [Рівненського обласного краєзнавчого музею] Вип. VII. 190 років від дня народження Пантелеймона Куліша. – Рівне, 2009 – С. 57 – 64. (Електронна версія збірника у форматі PDF розміщена за на Інтернет-ресурсі «Історична Волинь» [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://istvolyn.info/index.php?option=com_content&view=article&id=5321&Itemid=100008 (Останнє відвідування: 21.12.2015)); новіша версія цієї роботи: Корчак А., Сковронська А. Латинські написи на архітектурних пам’ятках Підкаменя // Брідські краєзнавці про Підкамінь (Найновіші студії над історією містечка та його пам’ятками) – Броди, 2013. – С. 109 – 125.;

6) Мартинюк І. О, якби камінь міг говорити… (фігури Підкаменя) // Бродівщина – край на межі Галичини й Волині. Випуск 2. (Матеріали третьої краєзнавчої конференції, присвяченої 925-ій річниці першої писемної згадки про Броди та 425-ій річниці надання Бродам магдебурзького рпава. 3 квітня 2009 р.). – Броди, 2009. – С. 94 – 99; новіша версія цієї роботи: Мартинюк І. О, якби камінь міг говорити… (фігури Підкаменя) // Брідські краєзнавці про Підкамінь (Найновіші студії над історією містечка та його пам’ятками) – Броди, 2013. – С. 126 – 142;

7) Онищук Я. До питання хронології християнських поховань в урочищі «Камінь» у Підкамені // Брідщина – край на межі Галичини й Волині. Випуск 4. (Матеріали п’ятої краєзнавчої конференції, присвяченої Дню пам’яток  історії та культури). – Броди, 2011. – С. 35 – 38.); новіша версія цієї роботи:  Онищук Я. До питання хронології християнських поховань в урочищі «Камінь» у Підкамені // Брідські краєзнавці про Підкамінь (Найновіші студії над історією містечка та його пам’ятками) – Броди, 2013. – С. 22 – 33.;

8) Онищук Я. Підкамінські печери: спроба історичної інтерпретації // Наукові записки [Рівненського обласного краєзнавчого музею]. Випуск VІІІ. – Рівне, 2010. – С. 240 – 243. (Електронна версія збірника у форматі PDF розміщена за на Інтернет-ресурсі «Історична Волинь» [Електронний ресурс] /Режим доступу: http://istvolyn.info/index.php?option=com_content&view=article&id=5321&Itemid=100008 (Останнє відвідування: 21.12.2015)); новіша версія цієї роботи:  Онищук Я. Підкамінські печери: спроба історичної інтерпретації // Брідські краєзнавці про Підкамінь (Найновіші студії над історією містечка та його пам’ятками) – Броди, 2013. – С. 34 – 42.;

9) Юліан, схмн. (Монастирський І.) Неділя Царя Христа // Патріярхат, 2009, Ч. 5 (414). - С. 9 – 11.

 

 

 

 

Додаток 3:

 Бібліографія  конференцій (семінаріїв) «Ольжині читання»: 

 

Конференція «Ольжині читання». Пліснеськ, 10 жовтня 2005 року. – [Львів, 2006].:

1) Возницький Б. Вступне слово;

2) Гудима Ю. Скарб арабських дирхемів з села Йосипівки;

3) Liwoch R. Zabytki wykopalisk T. Ziemięckiego latopisowym Pleśnisku;

3) Терський С. Археологічні матеріали з Пліснеська у фондах Львівського історичного музею з надходжень 1940-1972 років. Аналіз колекції;

4) Діденко Є. Ремесла давнього Пліснеська;

5) Гронський Й. Топоніміка літописного Пліснеська (Підготовка тексту А.Середяк);

6) Мазур О. Пліснеські можновладці Ярбузовичі;

7) Войтович Л. Русько-болгарськіві дносини у ІХ – Х ст.;

8) Диба Ю.Християнське сакральне будівництво України часів княгині Ольги;

9) Мицько І.Пліснеськ – батьківщинакнягині Ольги; 

10) Сидор О. Чудотворна Підгорецька ікона Богородиці Одигітрії – на тлі мистецьких аспектів історії Підгорецького василіанського монастиря. 

 

Другі «Ольжині читання». Пліснеськ - Львів, 14-15 червня 2007 року. - Львів, 2007.:

1) Мазур О. Родичі, почет і сподвижники княгині Ольги;

2) Мицько І. Родовід княгині Ольги за європейським епосом;

3) Качур І. Маловідоме французьке джерело про княгиню Ольгу;

4) Кольбух М. Агіографічні матеріали про св. Ольгу у фондах відділу рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника;

5) Спаська Л. Про тропар Ользі в українських стародрукованих анфологіонах;

6) Мердух Ю. До історії давнього Бужська (Буська);

7) Терський С. Скандинавські археологічні пам’ятки на Волині (Х – ХІІ ст.);

8) Діденко Є. З історії археологічних досліджень Пліснеська;

9) Забашта Р. Кам’яна баба з Паньківців – Підкаменя. До питання скульптурної спадщини тюрків в Галичині;

10) Бокало І. Присвята давніх храмів Пліснеська княжої доби (До поширення культу Святого Архангела Михаїла в Давній Україні);

11) Войтович Л. Пліснеськ, «Дебра Кисаня» і проблема автентичності «Слова о полку Ігоревім»;

12) Слободян В. Церкви Золочева, Олеська і Підгорець.

Титульна сторінка матеріалів перших «Ольжиних читань»

 

 

Треті «Ольжині читання». Пліснеськ , 31 травня 2008 року. - Львів, 2009.:

1) Войтович Л. «Баварський географ»: проблеми ідентифікації слов’янських племен;

2) Терський С. Культурні впливи Великої Моравії на землі Давньої України за археологічними матеріалами Галичини і Волині);

3) Мицько І. Свята Ольга в епосі України;

4) Пасічник Г. Переробка легенди Ф.-К. Саломона про Чортову скелю;

5) Паславська А. Історичне оповідання Йозефа Блюменфельда про Чортову скелю;

6) Мердух Ю. Всеволод Володимирович – правнук княгині Ольги;

7) Диба Ю. До питання «Угорської спадщини» на Прикарпатті (історичні, фольклорні, топонімічні та архітектурні свідчення);

8) Гелетович М. Ікона «Василій Великий хрестить землю Руську» з Фльоринки (1620 – 1630-х рр.);

9) Жишкович В. Образи святих рівноапостольних княгині Ольги та князя Володимира в українському сакральному малярстві ХVIII – початку XIX століть;

10) Заяць О. Князівна Ринґалла – власниця Олеська;

11) Гудима Ю. Давній Олеський повіт у дослідженнях 1930-х років;

12) Качур І. Жовква, Золочів, Олесько та Підгірці в мемуарах Франсу-Поля Далерака (1680-ті роки);

13) Слободян В. Костели Золочева, Олеська і Підгорець. 

 

Четверті «Ольжині читання». Пліснеськ, 16 травня 2009 року. - Львів, 2010.:

1) Войтович Л. Вікінги у Центрально-Східній Європі: загадка Пліснеська;

2) Диба Ю. «Двовір’я» на Русі (Архітектурно-археологічний погляд на проблеми Khazaro-Slavica);

3) Зубашевський Н. Данництво і полюддя у період Ольжиного княжіння: причини, характер та динаміка реформ;

4) Гугля В. Перекази про княгиню Ольгу з села Суботова;

5) Мицько І. Пліснеський сюжет «Слова о полку Ігоревім»;

6) Терський С. Початки Володимира;

7) Бокало І. Давня топоніміка Прильвівського Кам’янополя;

8) Чобіт Д. Давні шляхи Пліснеська та його округи;

9) Жеплинська О. Портрет ігумена Підгорецького монастиря Парфенія (Ломиковського) у збірці Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького;

10) Жишкович В. Ікона «Миколай Зарайський із житієм» зі Святомиколаївської церкви Золочева;

11) Заклинський Р. Пояснення одного темного місця в  Слові о полку Ігоревім;

12) Щурат В. Вид Пліснеська в «Словѣ о полку Ігоревѣ»;

13) Коструба Т. «Середньовічна традиція» Пліснесько-Підгорецького монастиря;

14) Щурат В. До істориї культу Шевченка в Галичині. 

 

П’яті «Ольжині читання». Пліснеськ, 7 травня 2010 року. - Львів, 2011.:

1) Мицько І. До історії поширення в Європі переказів про княгиню Ольгу;

2) Войтович Л. Етимологія назви Русь, Раффельштеттенський митний статут і гіпотеза про походження княгині Ольги з Пліснеська;

3) Зубашевський Н. Становлення системи скандинавських хусабю та руських погостів: пошук історичних паралелей;

4) Диба Ю. Літописне Будятино (Про місце народження князя Володимира Святославича та розташування найдавнішої церкви Пресвятої Богородиці);

5) Бокало І. Київська Святоіллінська церква в мініатюрі Радзивиліського літопису;

6) Терський С. Волинські городища ІХ – ХІ ст.: історико-археологічний коментар;

7) Лівох Р. Скарби Волині та Галичини середини Х – середини ХІІІ ст.;

8) Чобіт Д. Галицько-Волинська границя ХІ – ХІІІ ст. в околицях Пліснеська;

9) Мицько І. Українсько-чеські зв’язки та історія Підгір’я Х – ХІ століть;

10) Кольбух М. Книгозбірня Підгорецького монастиря;

11) Гелитович М. Олеська «Богородиця Одигітрія з похвалою». 

 

 

 

Додаток 4:

 Програми «Ольжиних читань» (з шостих до десятих)*: 

 

Шості «Ольжині читання» (Пліснеськ, 28 травня 2011 р.):

1. Войтович Л. Дискусійність тлумачення Ігорем Мицьком подій, записаних у «Повісті временних літ» під 907 та 981 роками;

2. Диба Ю. Погости в басейні Прип’яті та територіально-адмістративна реформа княгині Ольги;

3. Мердух Ю. Місцезнаходження Вантіта-Вабніта арабських джерел та питання галицьких в’ятичів;

4. Терський С. Легенди княжого Володимира;

5. Мицько І. Нові докази на користь гіпотези про Петра Бориславовича як автора «Слова о полку Ігоревім»;

6. Кольбух М. Бібліотека Підгорецького ігумена Парфенія (Ломиковського);

7. Бокало І.  Церква Рождества Богородиці у м. Бродах.

 

Сьомі «Ольжині читання» (Львів, 26 травня 2012 р.):

1. Диба Ю. Куди і коли княгиня Ольга надіслала Малушу? (Архітектурно-археологічні та писемні свідчення про релігійну ситуацію в околицях Пскова та Володимира на початку 960-х рр.);

2. Мицько І. Одна з таємниць «Сна князя Святослава», гіпотетична реконструкція «пліснеської» пісні про княгиню Ольгу;

3. Мердух Ю. Середньодунайські руги: їх походження та історичний спадок;

4. Терський С. Південно-західний край волинянського племінного масиву за даними археології;

5. Забашта Р. До історії вітчизняної іконографії Св. Онуфрія Великого (нові матеріали і дослідження);

6. Войтович Л. Невідомий князь Лев Данилович: невикористані можливості латиномовних джерел для дослідження історії княжої доби;

7. Кольбух М. Книжкові вподобання Підгорецького ігумена Парфенія (Ломиковського).

 

 Восьмі «Ольжині читання». Пліснесько, 24 липня 2013 р.  Фото з мережі Інтернет 

 

Восьмі «Ольжині читання» (Пліснеськ, 24 липня 2013 р.):

1. Чобіт Д. Про топоніми Бож та Красн в окрузі Пліснеська;

2. Войтович Л. Мандруючий привид князя Олега Віщого;

3. Савицький В., Терський С. Нова знахідка наконечника піхви меча з околиць Пліснеська;

4. Мицько І. Найдавніше, болгарське житіє святої Ольги;

5. Диба Ю. Про скандинавське походження Киселів;

6. Мердух Ю. Святослав Володимирович – «забутий» великий князь київський;

7. Булишин В. Пліснеськ та його околиця: топонімічні сюжети;

8. Забашта Р. Фреска св. Онуфрія Великого у Софії Київській: історико-іконографічний вимір. 

 

Дев’яті «Ольжині читання» (Пліснеськ, 24 липня 2014 р.):

1. Чобіт Д. Про походження назви Галича;

2. Мазур О. Надбужани в світлі антропологічних студій;

3. Терський С. Про південно-західний кордон Волині (за археологічними матеріалами);

4. Диба Ю. Нащадки Малковичів на Волині і Галичині (Х – XV ст.);

5. Войтович Л. Рюрикове городище, Хольмгард, Новгород – де князювали Святослав Ігорович, Володимир Святославович та Ярослав Володимирович?;

6. Мицько І. Нові деталі до біографії автора першого житія св. Ольги;

7. Гупало Н. З історії василіанського монастиря у Золочеві. 

 

 

Десяті «Ольжині читання» (Броди, 24 липня 2015 р.):

 

Презентації книг:

1. Диба Ю. Батьківщина   Святого  Володимира. Волинська земля у подіях  Х століття. –  Львів, 2014;

2. Собчук В. Від коріння до крони. Дослідження з  історії  князівських та шляхетських родів Волині ХV - І пол. ХVІІ ст. – Кременець,  2014;

 Доповіді:

1. Диба Ю. Географія початкової  Руси за східними джерелами;

2. Терський С. Проблема  балканський  впливів  у матеріальній  культурі    Галичини  та Волині Х століття;

3. Мицько І. Болгарські корені Святого Володимира;

4. Чобіт Д. Від Золочева до Бродів: дороги та поселення за мапою Г. Левассера де Боплана;

5. Булишин В.  Деякі    аспекти   практичного значення гіпотези про народження княгині Ольги в Пліснеську.

 

 

* Перелік доповідей складено на основі програм, люб’язно наданих Ігорем Мицьком. Виділені  підкресленням матеріали не були виголошені через відсутність авторів на відповідних заходах.

Аудіозаписи шостих, сьомих, восьмих та дев’ятих «Ольжиних читань» у магнітно-аналоговому форматі зберігаються у особистому архіві Ігоря Мицька; у цифровому форматі – у особистих архівах Ігоря Мицька та Володимира Булишина. Аудіозапис десятих «Ольжиних читань» з технічних причин не було  здійснено. 

 

 

 

Додаток 5:

Друковані версії матеріалів,

 які планувалось оприлюднити на семінарії «Ярополчі читання» (м. Броди, 5 грудня 2013 р.) 

 

1) Войтович Л. Князь Ярополк-Гавриїл-Петро Ізяславич: загадковий король Русі // На межі територій та епох [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.namezhi.com.ua/index.php/1422-kniaz-yaropolk-havryil-petro-iziaslavych-zahadkovyi-korol-rusi-bloh-volodymyra-bulyshyna  (Останнє відвідування: 21.12.2015);

2) Козак Н. Портрети князя Ярополка Ізяславича на мініатюрах Псалтиря Еґберта в світлі нових досліджень (2000-ні роки) // Народознавчі зошити. серія мистецтвознавча. - 2014. - № 6. - С. 1199-1202. (Електронна версія: Народознавчі зошити. Часопис інституту народознавства НАН України [Електронний ресурс] /Режим доступу: / Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/NazMicte_2014_6_11.pdf) (Останнє відвідування: 21.12.2015);

3) Корчак А. Дублювання назв окремих населених пунктів колишньої Пліснеської землі на території Бранічевського округу в центральній Сербії та інших регіонах цієї країни // Наукові записки [Рівненського обласного краєзнавчого музею]. Випуск ХІ. – Рівне, 2013. – С. 73 – 79. (Електронна версія збірника у форматі PDF розміщена за на Інтернет-ресурсі «Історична Волинь» [Електронний ресурс] / Режим доступу:  http://istvolyn.info/index.php?option=com_content&view=article&id=5321&Itemid=100008 (Останнє відвідування: 21.12.2015));

4) Мицько І. Дмитро Дядько: генеалогічний етюд // Збруч [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://zbruc.eu/node/28667 (Останнє відвідування: 21.12.2015); 

5) Чобіт Д. Про границю ХVІ ст. між Бродами і Радзивиловим (Угода 1593 р. та коментарі до неї) // Брідщина – край на межі Галичини й Волині. Випуск 4. (Матеріали дев’ятої краєзнавчої конференції, присвяченої Міжнародному дню пам’яток історії та культури. 24 квітня 2015 р.). – Броди, 2015. – С. 23 – 26. 

 

 

 

 

 

Булишин Володимир Степанович - керівник Творчої лабораторії «На межі»
 та Інтернет-проекту «На межі територій та епох» (
http://namezhi.com.ua), голова Районної комунальної телерадіокомпанії «Броди».  

 

 

 

© Володимир Булишин 

 

 

 

Скачати статтю у форматі PDF

Протягом останнього тижня ми стали свідками, як Інтернет просто «розриває» від повідомлень на кшталт «У Бродах священик-депутат «висповідав» кандидата в заступники мера просто на сесії» («Вголос»).  Не маю часу з’ясовувати, звідки взялась у «неті» ця неправдива інформація, хоча очевидно, що це черговий «креатив» свободівців. Був на тій сесії особисто, бачив, чув, а мій співробітник навіть зафіксував усе на камеру. Тож, що усе було не так, як пишуть і говорять, можна подивитись без коментарів тут.

Священик Степан Шира просто пожартував. І саме як жарт це й було сприйнято усіма присутніми в сесійному залі. Жодних елементів сповіді там не було і не могло бути…

Моя покійна бабуся (Царство їй Небесне) любила колись говорити: «Неправдою світ перейдеш - назад не вернешся». Шановні панове свободівці, життя вас ще не навчило, що брехати - негарно?…

І ще: просто вражений підходами до своєї справи колег-медійників. А як же професійні  принципи і журналістська етика?

 

Володимир Булишин,

депутат Бродівської районної ради, 

директор Телерадіокомпанії «Броди»

Недалеко від витоків Ікви розкинулось над річкою мальовниче село Накваша. Сьогодні тут – центр однойменної сільської ради Бродівського району.

    

Вид на Наквашу. Фото Володимира Булишина, 2015 р. 

Легенда говорить, що у 1000-му році від Різдва Христового князь Володимир Хреститель заклав тут церкву, яка стоїть до сьогодні. Так це, чи ні – поки що не відомо. Але відомо інше: на території сучасної Накваші люди жили ще 14-12 тис. років тому. Свої сліди тут залишили творці багатьох археологічних культур.

Та перша писемна згадка про Наквашу відноситься до 1515 року. В одному із записів, датованих 1528 роком йдеться про «…село Наріччя, по іншому Накваша». Тобто, у той час село мало давню історію і вже, навіть, встигло змінити назву… А сучасна назва «Накваша», скоріш за все, походить від мішанини українських і латинських слів «на» та «aqua»-«вода». Тобто, «(Село) на воді», «(Село) на річці».

«Фігура» біля будівлі сільської ради. Фото Андрія Корчака, 2009 р. 

Приблизно у першій пол. ХVІІ ст. у районі будівлі колишнього дитячого садочка родиною тодішніх власників села Цетнерів був збудований замок, який не раз захищав наквашан під час численних ворожих нападів: вВіічкело надо, «Село над село вж у селі) році засновує парохіальну школу (отже, у 2009 р. се ХVІІ ст. рясніє згадками про спустошення Накваші татарами. В пам’ять про жертви тих лихоліть у північно-західній околиці села споруджено кам’яний пам’ятник із старовинним хрестом зверху та з написом: «Пам’яти в ХІІІ-ХVІІ вв. побитих і полоненних татарами на могилах і полях накваських предкам своїм посвящают вдячні наквашанє. 1906…».  За переказами, на місці братських могил, що залишились після татарського нападу 1675 р., стоять і старовинні хрести біля церкви.

 

Пам’ятний знак на Могилі. Фото Володимира Булишина, 2015 р. 

Не минали Наквашу і пошесті. Можливо, під час однієї із них, епідемії холери 1831 р., було закладено сучасний наквашанський цвинтар.

У другій пол. ХІХ – першій пол. ХХ ст. мешканці Накваші вміли виготовляти гарні кольорові коци, підзаробляли також ткацтвом та шевством.

Незважаючи на значні економічні труднощі, наквашани ще у 1859 році заснували парафіальну школу з алишани ще у 1859 році засновуукраїнською мовою навчання (отже, у 2009 р. минуло 150 років від заснування української школи у селі).

 

Вид на наквашанську церкву. Фото Володимира Булишина, 2015 р. 

У 1885 р. наквашанська громада нараховувала 1299 осіб (разом із мешканцями сучасних Лукашів та Микитів), з яких за віровизнанням до греко-католиків (українців) належало 820, римо-католиків (поляків) – 460, євреїв – 19 чол. Перед початком Першої світової війни у Накваші вже проживало 1486 мешканців, з яких 1125 українців, 343 – поляки та 18 євреїв.

У 1885 р., в день Храмового Праздника, відбулося урочисте освячення читальні товариства «Просвіти», що сприяло значному розвитку національної свідомості наквашан та сусідніх громад.

Буревії ХХ-го ст. не оминули Наквашу. Через село прокотились фронти Першої світової та українсько-польської воєн, а Друга світова забрала життя понад півсотні  наквашан.

 

Пам’ятний знак на честь наквашан, полеглих у Другій світовій війні. Фото Андрія Корчака,       2009 р. 

Активну участь брали мешканці села і у національно-визвольному русі. Зокрема,  Наквашу прославивття кількох ьно-визвольна боротьба 1940-50-х років забрали життя кількох десятків наквашан. Юрій Федорук – «Лемко» (*1921 - †1944) - визначний діяч ОУН, виховник молоді, організаційний референт Крайового Проводу Юнацтва ОУН на Західних Українських  Землях, пізніше – на Південно-Східних Українських Земляхемлях, пізніше - на , провідник Генеральної Округи ОУН на Осередніх і Східних Українських Землях. Загинув зі зброєю в руках біля Острога.

 

Юрій Федорук – «Лемко». Фото сер. 1940-х рр. 

Після Другої світової війни населення Накваші суттєво зменшилося і сьогодні становить лише близько 500 осіб.

Мала Накваша і своїх літописців.  своїх творах Ще у 1901 р. відомий український громадський та освітній діяч, письменник, філософ та священик, зять наквашанського пароха, Йосип Застирець  (*1873 - †1943) у львівській газеті «Діло» опублікував нарис «Село Накваша», що довгий час залишався єдиною узагальненою працею з історії села на основі місцевих переказів, спогадів та окремих документів.

 

Отець Йосип Застирець з родиною. Фото поч. ХХ ст. 

Неоціненний матеріал для історії Накваші свого часу зібрав тепер вже покійний Володимир Романич із сусідніх Микитів. Писав про Наквашу і уродженець с. Попівці, тепер – доцент Львівського національного університету ім. І.Франка Ярослав Онищук.  У 2010 р. вийшла книжка бродівських краєзнавців Теодозія Зварича та Андрія Корчака «Пам’ятні хрести, фігури та каплички Наквашанської сільської ради». 2011 р. ті ж автори опублікували працю «Скульптура та епіграфіка цвинтарів в селах Накваша та Тетильківці на Брідщині сер. ХІХ – поч. ХХ ст.» (сьогодні книжки можна придбати у Бродівському історико-краєзнавчому музеї).і

Яскраво описав життя мешканців Накваші першої пол. ХХ ст. у своїх творах (зокрема, у «Вертепах») уродженець села, відомий польський письменник і художник Леопольд Бучковський (*1905 - †1989). 

 

Леопольд Бучковський у 1976 р. Фото Ірени Яросінської (http://culture.pl) 

Ще один художній твір, у якому фігурує Накваша – роман Аннни Хоми «Лемберг. Під знаменами сонця». За цей твір авторка отримала престижний диплом «Коронації слова» 2014 р.

2015 року, коли сини Накваші разом з іншими патріотами захищають східні рубежі України, село відзначає 500-ту річницю першої писемної згадки і, не зважаючи ні на що, з впевненістю дивиться у майбутнє. також

  

Обкладинка книги Анни Хоми «Лемберг. Під знаменами сонця» 

 

Сучасні фото: Андрій КОРЧАК та Володимир БУЛИШИН.

Консультації: Василь СТРІЛЬЧУК та Андрій КОРЧАК.

 

* Перший варіант цього тексту було написано у 2009 р. для міні-буклету «Накваша – село над Ікрою». У серпні 2015 р., готуючи до урочистостей з нагоди 500-річчя першої писемної згадки про село новий міні-буклет  «Накваша - село на витоках Ікви з більш ніж 500-річною історією», автор вніс у текст деякі зміни (в основному – у частині опису літератури про населений пункт, яка з’явилась протягом 2009-2015 років.